Відсторонений шукач глибини (Есе)
Відсторонений… Краще за все розумієш речі, розглядаєш їхню статику та динаміку, відкинувши всі свої ідеали, перестороги і зайві думки, зосередившись бодай і на дещо штучній, але об’єктивності на спроби її створення. На спробі переглянути життя крізь екран, скажімо, вікна, наче фільм, як щось нереальне, щось створене задля того, щоб викликати у глядача певні емоції… Це кіно – безжанрове, безкінечне, неосяжне за своєю природою. Жаль, що не вдається відсторонитися від себе і від світу, хоча б на хвилинку ставши глядачем, а не актором, вічним глядачем у цьому багатомільйонорічному театрі.
Шукач… Мінлива натура… Справжня людина, бо шукає де краще… А яке воно те «краще»? Хто визначає це поняття? Хто його уніфікує? Я? Чи може ти, читачу? А що таке шукати? Як відшукати що таке шукати? Відшукати що таке шукати вичерпно, максимально повно, пізнати суть цього процесу…
Глибини… Прагнення всіх мудреців… Глибина – це безодня. Глибина – це порожнеча. Глибина – це те, що засмоктує тебе назавжди. Вона пожирає пітьмою прихованих істин. Ти неодмінно губишся у порожніх та безкінечних холодних нетрях глибини: в цих безжальних невідомостях хижих навіть до ледь живого, в цих майже втрачених скам’янілостях величі, спраглих до гарячої крові, можна просто залишитись, застигнути, стати таким же холодним як ця прірва, стати її незбагненною частиною… Але ризик того вартий… Доводиться ставити все на карту, щоби стати глибоким, тобто мудрим, стати – вічним…
Я – відсторонений шукач глибини…
(с) Cothurnatus (Василь Пузанов).,2009
Настроение: абсурдистское
Музыка: Dairy Of Dreams – Day-X-Relic
“Відсторонений шукач глибини (Есе)”